Алё, братва! Привет, всем крутым парням и девчонкам, скидываю свою историю, рассказываю, как я купил мефедрон и катался на кедах вместо коньков по песку! Готовы, тогда ловите, собрались вместе и вперед!
В начале всего приключения стояли закладки - основа всего, без них никуда. Нашел я на связях суровую череду крисов, даже не знал, как мне повезло. Отакел на своем железном коне и бросился на поиски этой шикарной шняги.
Подъехал, значит, я к этому необычному дому. С виду он был неприметным, но я-то знал, что за стенами скрывается настоящий рай для настоящих гопников. Зашел, и там встретил своего старого друга, Коляна. Он долгие годы был знаменитым на всю округу своей связью и находками. Знал он такое, что еще никому не снилось.
Вошел я в его скромную комнату, и тут на меня напали запахи космического пространства. Все окна были закрыты, а на столе сверкнули разноцветные кристаллы. Я задумался, как соблазнительно выглядят эти драгоценности. Заказал я пару кусочков, а Колян растопил красный бонг. Огнем свечи придавал он ему особое очарование.
Я взял большую глотку, через бонг пропустил дым небес, и тут оно началось. Моя душа зависла на несколько мгновений, как будто тело исчезло, и остались только мысли, легкие и прозрачные, как мыльный пузырь.
Спустя некоторое время я пришел в себя и решил разнообразить свои впечатления. Предложил Коляну сменить обстановку и отправиться гулять. Ведь весной так здорово провести время на улице, особенно, если все вокруг тебя - шелковый песок под подошвами, как будто ты настоящий пилот.
Мы аккуратно сняли с тела разноцветные кеды и отправились поискать место, где можно кататься. Весь город был нашим полем битвы, и мы были готовы завоевать его. Прошли мимо детских площадок, парков и даже скверов, но нигде не было подходящего места.
А потом я вспомнил о своем друге Ване, который знал все заведения в округе. Позвонил ему, он сказал, что знает идеальное место. "На краю города есть заброшенный завод, там ровный асфальт, и никого вокруг", - сказал Ваня. Я не замедлил повторить Ванькины слова Коляну, и мы отправились под его руководством.
Как только въехали на территорию завода, поняли, что Ваня не ошибся. Ровный асфальт блестел на солнце и простирался до горизонта. Наши кеды гуляли по нему, словно рыбы в воде. Все мысли остались где-то позади, и мы просто наслаждались своей свободой и ветром, гоняющимся за нами.
Часы превратились в минуты, и нам казалось, что это никогда не закончится. Мы не могли остановиться, и продолжали кататься все сильнее и сильнее. Вроде бы и не на коньках, но все равно ощущения были непередаваемыми.
Когда уже казалось, что мы сейчас превратимся в агрегат, и нас никогда не остановить, наши запасы подошли к концу. Все, что осталось, - это мечты о новых приключениях и смелости попробовать что-то новое. А может, пойти на что-то старое, но с новыми силами и энергией.
Вот так зависаешь, сидишь на иглу, и понимаешь, что перед тобой - бесконечность, полная возможностей. А ты, гопник, готов принять этот вызов и покорить мир, даже если на скорости тебе придется кататься на кедах по песку. Бери свой ракетный кристалл и вперед, адреналин кипит в жилах, и пусть все вокруг вспыхивает яркими красками. Жизнь-то одна, и надо наслаждаться каждой секундой.
"Аха, братцы, сегодня мне пришла в голову такая история! Да, нечто похожее на наркомана-гопника. Капец, сам в шоке от себя. Но вот как по-другому расказать про гопников, наркотики и кеды? Нельзя! Мне очень хотелось рассмотреть оптику наркомана, проникнуться их менталитетом, а также использовать сленг и все эти прикольные словечки. Получилось или нет - судить вам. Делайте то, что хотите, шифруйте, а также переводите также как делала я. Смотрите подсказки, мне много теряться не пришлось."
Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
| Порада |
Або вибачення? |
| Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
| Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
| Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.